З 1 січня 2026 року стандартна ставка корпоративного податку на прибуток (corporate income tax) на Кіпрі становить 15% оподатковуваного доходу. Розрахунок суми до сплати починається з визначення податкового статусу компанії, класифікації доходів і коригування витрат. Ставку 15% застосовують до отриманої податкової бази (tax base). Ставку визначено законом про внесення змін 244(I)/2025, статті 24–25.
Наприклад, за бухгалтерського прибутку (accounting profit) €100 000 податок може становити €16 500: частину витрат, відображених в обліку, додають назад до прибутку під час визначення податкової бази. А дві компанії з однаковим прибутком можуть мати різні додаткові обов’язки, якщо одна з них належить до великої міжнародної групи.
Розглянемо цей шлях на прикладі двох умовних компаній: від перевірки статусу до розрахунку й календаря платежів. Матеріал стосується Республіки Кіпр — територій, що перебувають під ефективним контролем її уряду. Податковий період у прикладах — календарний 2026 рік. Для розрахунку податку конкретної компанії потрібно враховувати її документи й обставини.
Яка компанія сплачує податок на Кіпрі
Насамперед потрібно встановити податкове резидентство (tax residence) самої компанії. Його визначають окремо від особистого статусу власника, зокрема статусу особи без кіпрського доміцилію (non-domiciled status). Доміцилій (domicile) характеризує сталий правовий зв’язок людини з країною; для податкового резидентства діють власні критерії.
За статтею 2 закону про податок на доходи компанія є податковим резидентом Республіки за однією з таких підстав:
- управління та контроль компанії здійснюються на Кіпрі;
- компанію засновано на Кіпрі відповідно до закону про компанії, якщо угода про уникнення подвійного оподаткування (double taxation agreement) не передбачає іншого.
Якщо компанія пов’язана з кількома країнами, потрібно встановити місце фактичного управління та перевірити застосовну угоду: вона може визначати порядок розв’язання питання резидентства між цими країнами. Стаття 5 розмежовує доходи резидентів і нерезидентів: для перших розглядають доходи як на Кіпрі, так і за його межами, для других — відповідні доходи з кіпрських джерел, зокрема через постійне представництво (permanent establishment). Див. закон 118(I)/2002, статті 2 і 5.
Постійне представництво — підстава для аналізу діяльності іноземної компанії в країні. Його наявність встановлюють за фактичними обставинами роботи та застосовними правилами: де виконують договори, хто діє від імені компанії, які приміщення й повноваження використовують. Компанія-нерезидент також може мати обов’язки щодо доходів із кіпрських джерел.
До першої розмови з бухгалтером зручно підготувати короткі відомості про компанію. Розглянемо дві умовні компанії та документи, які потрібні для перевірки їхніх вихідних даних.
Спільні умови двох прикладів
- Заснування й управління: компанія з обмеженою відповідальністю (limited liability company), заснована на Кіпрі; управління здійснюється на Кіпрі.
- Діяльність: консультаційні послуги; постійних представництв за кордоном немає.
- Податковий період: календарний 2026 рік.
- Виручка: €500 000; бухгалтерський прибуток до оподаткування (accounting profit before tax): €100 000.
- До витрат включено €6 000 на автомобіль. За умовами прикладу він належить до категорії, витрати на яку не підлягають податковому відрахуванню згідно зі статтею 11(13). Ще €4 000 — інші витрати, не пов’язані з отриманням доходу. Ці суми не дублюють одна одну.
- Припускаємо, що пільг, перенесених збитків і податкових заліків немає.
- Звичайний корпоративний податок за наведеним нижче розрахунком: €16 500 для кожної компанії.
Компанія А
- Незалежна компанія, яка не входить до групи.
- Наступний крок — визначити інші обов’язки самої компанії.
Компанія Б
- Дочірня компанія міжнародної групи; припускаємо, що винятки зі сфери застосування системи глобального мінімального оподаткування великих груп (Pillar Two) відсутні.
- Консолідована виручка групи за 2022–2025 роки: по €800 млн щороку.
- Наступний крок — додатково перевірити мінімальне оподаткування групи.
Документи для перевірки умов
- Заснування й управління — свідоцтво про реєстрацію, протоколи рішень і відомості про фактичні повноваження директорів.
- Діяльність і відсутність іноземних постійних представництв — договори, відомості про місця їх виконання та працівників.
- Податковий період — облікові дані й податкова звірка.
- Виручка — головна книга та рахунки; бухгалтерський прибуток — фінансова звітність.
- Автомобільні витрати €6 000 — документи про класифікацію автомобіля та первинні документи; інші витрати €4 000 — первинні документи з перевіркою, що суми не враховано двічі.
- Відсутність пільг, перенесених збитків і заліків — документи щодо підстав їх застосування та попередні розрахунки.
- Незалежність А та належність Б до групи — структура власності й периметр консолідації; для Б окремо підтверджують відсутність застосовних винятків зі сфери дії системи.
- Виручка групи Б — консолідована звітність материнської компанії за 2022–2025 роки.
- Податок €16 500 — податкова звірка; інші обов’язки — документи компанії, а для Б також документи групи.
Власні показники А та Б однакові. Відмінність виникає через належність до групи, а не через місцевий оборот. Якщо А придбає велика група, попередній висновок про відсутність групових обов’язків доведеться переглянути.
Як із бухгалтерського прибутку отримати податкову базу
Виручка — це дохід від продажів до вирахування витрат. Бухгалтерський прибуток — результат обліку доходів і витрат. Податкова база — сума після коригувань за податковими правилами.
Послідовність розрахунку така:
Бухгалтерський прибуток → додавання витрат, які не визнаються для оподаткування → виключення звільнених від оподаткування доходів → застосовні податкові відрахування та збитки → податкова база → застосування ставки → допустимі податкові заліки.
Витрати враховують для оподаткування за правилами податкового законодавства. Зокрема, право на відрахування пов’язане з отриманням доходу. Стаття 11(13) окремо виключає витрати на визначену категорію автомобілів (private motor vehicle); її визначення наведено у статті 2. Для кожного транспортного засобу враховують його категорію за законом. Підстави — закон 118(I)/2002, статті 9(1), 11(5), 11(13) і визначення у статті 2.
Компанії А та Б надають консультаційні послуги. Для операцій із нерухомістю спочатку потрібно розмежувати торговельну діяльність, отримання орендного доходу та відчуження капітального активу. Для продажу нерухомості чи часток складають окремий розрахунок з урахуванням кваліфікації операції.
Для компаній А та Б приймаємо спрощені умови: немає звільнених доходів, активів, що амортизуються, перенесених збитків, спеціальних відрахувань, іноземних податків та інших коригувань. Обидві суми витрат, які не визнаються для оподаткування, вже включено до бухгалтерських €400 000; вони не дублюють одна одну.
- Виручка — €500 000.
- Бухгалтерські витрати — €400 000. Обидві наведені нижче суми, які не визнаються для оподаткування, вже включено до цих витрат.
- Прибуток до оподаткування — €100 000: €500 000 − €400 000.
- Додаємо до бухгалтерського прибутку автомобільні витрати, які не визнаються для оподаткування, — €6 000. Підстава — стаття 11(13); категорію автомобіля підтверджено умовою прикладу й визначено статтею 2 закону 118(I)/2002.
- Додаємо інші витрати, які не визнаються для оподаткування, — €4 000. Це витрати, не пов’язані з отриманням доходу; підстави — статті 9(1) і 11(5) того самого закону.
- Податкова база — €110 000: €100 000 + €6 000 + €4 000.
- Корпоративний податок за 2026 рік — €16 500: €110 000 × 15%. Ставку визначено законом про внесення змін 244(I)/2025, статті 24–25.
Перевіримо іншим способом: витрати, які визнаються для оподаткування, становлять €390 000. Виручка €500 000 мінус €390 000 дає ту саму базу €110 000. Податок — €16 500.
Якщо помножити бухгалтерський прибуток на ставку без коригувань, отримаємо €15 000 — на €1 500 менше. У цьому прикладі співвідношення податку до бухгалтерського прибутку становить 16,5%, а до виручки — 3,3%. Ці співвідношення описують приклад; законодавча ставка залишається 15%.
За іншої структури доходів і витрат зміниться й звірка. Навіть за бухгалтерського збитку податкова база залежить від податкових коригувань.
Які правила можуть змінити розрахунок
Підсумковий податок залежить від ставки, складу бази та застосовних відрахувань. Одні положення змінюють базу, інші потребують окремого розрахунку. Право на їх застосування підтверджують документами компанії.
Умовне процентне відрахування на новий капітал
Умовне процентне відрахування (Notional Interest Deduction, NID) дає змогу за виконання встановлених умов врахувати відрахування щодо нового сплаченого капіталу, який використовується в діяльності. Закон обмежує його 80% відповідного чистого оподатковуваного доходу. Розмір відрахування розраховують за правилами режиму в межах цього обмеження. Див. закон 118(I)/2002, стаття 9Β.
Наприклад, внесок акціонера до капіталу — привід перевірити можливість застосування NID. Для розрахунку потрібні дата й сума внеску, джерело коштів, відомості про використання капіталу та застосовна розрахункова процентна ставка. Доступне відрахування підтверджують розрахунком і документами про використання капіталу.
Дохід від інтелектуальної власності
Для прибутку від нематеріального активу закон передбачає відрахування 80%, якщо цей прибуток відповідає умовам спеціального режиму. Див. закон 118(I)/2002, стаття 9(1)(κ).
Якщо умовні €100 000 повністю є таким прибутком і всі умови виконано, після відрахування залишається €20 000. За ставки 15% податок становить €3 000. Так отримуємо арифметичне співвідношення 3% до початкового прибутку, що відповідає умовам режиму.
Для доходу від продажу програмного забезпечення спочатку встановлюють, чи застосовується спеціальний режим. Потрібно перевірити актив, дотримання вимоги щодо зв’язку витрат на розробку з доходом від інтелектуальної власності (nexus approach) і документально обґрунтувати розрахунок. Компанія може мати інші доходи й окремі групові обов’язки. Загальний податок ІТ-компанії розраховують з урахуванням усіх видів її доходу та обов’язків.
Збитки минулих років
Закон про внесення змін 244(I)/2025 збільшує передбачений статтею 13 строк перенесення збитків із п’яти до семи років. Для конкретного збитку необхідно встановити рік його виникнення, застосовність перехідних положень та обмеження. У нашому прикладі перенесення збитків не використовується. Див. закон про внесення змін 244(I)/2025, стаття 8.
Отримання та виплата дивідендів
Це дві різні операції. Компанія може отримати дивіденд (dividend) від іншої компанії або розподілити власний прибуток на користь акціонера.
Для отриманих дивідендів передбачено звільнення від корпоративного податку на прибуток, за винятком, пов’язаним із відрахуванням виплати в іноземного платника. Обов’язок сплати спеціального внеску на оборону (Special Defence Contribution, SDC) розглядають окремо. Див. закон 118(I)/2002, стаття 8(20).
Після розподілу прибутку власнику у вигляді дивідендів податкова база компанії залишається незмінною. Оподаткування отримувача перевіряють окремо. Для рішення про розподіл бухгалтеру потрібні рік формування прибутку, відомості про отримувача та характер виплати. Застосовність ставок SDC і перехідних правил залежить від року формування прибутку й обставин розподілу.
Чому глобальний мінімальний податок перевіряють окремо
Ця система встановлює правила мінімального оподаткування великих груп. Для неї окремо аналізують, чи охоплює вона групу та яким є її ефективне оподаткування.
Базовий критерій кіпрського закону: консолідована виручка міжнародної або великої внутрішньої групи становить щонайменше €750 млн принаймні у двох із чотирьох попередніх фінансових років. Додатково перевіряють статус компанії у групі та передбачені винятки. Для реорганізацій діють спеціальні положення. Див. закон 151(I)/2024, статті 4 і 35.
Компанія А з прикладу незалежна: за заданими умовами групи для цієї перевірки немає. Компанія Б належить до групи з виручкою €800 млн щороку протягом чотирьох попередніх років і відповідає пороговому критерію. Попри місцеву виручку €500 000, компанія Б має продовжити аналіз групових обов’язків.
Звичайний корпоративний податок кожної компанії у прикладі становив €16 500. Додатковий податок Б розраховують за правилами мінімального оподаткування групи, використовуючи окремі дані й коригування. Доплата залежить від результату цього розрахунку.
Компанії Б потрібно передати відповідальному за податки групи фінансові дані, структуру власності та периметр консолідації. Далі слід узгодити з ним групові обов’язки й строки: хто подає повідомлення та звітність, хто розраховує і сплачує можливий додатковий податок та які дані має підготувати кіпрська компанія.
Що компанія має реєструвати, сплачувати й подавати
Заснування компанії та ведення податкового календаря — різні завдання. Після реєстрації потрібні облік, прогноз податкової бази, платежі, декларація та архів підтвердних документів.
Наведений нижче строк 31 січня 2028 року стосується компанії, яка за законом 4/1978 зобов’язана вести книги й записи та готувати фінансову звітність, що підлягає аудиту (audit) або оглядовій перевірці (review) аудитором, який має право проводити таку перевірку, чи аудиторською фірмою. Аудит і оглядова перевірка — різні форми перевірки звітності; застосовну форму визначають за законом про компанії. Обидві форми охоплено описаною умовою застосування строку подання. Підстава — стаття 5(1Α) закону 4/1978; зв’язок строку остаточного розрахунку зі строком декларації встановлено статтями 13 і 38.
Нижче — базовий календар на 2026 податковий рік для вже заснованої місцевої компанії. Основа — закон 4/1978, статті 5, 5Α, 13, 24, 30 і 38 та закон про внесення змін 243(I)/2025, зокрема положення про набрання чинності. Перед виконанням зобов’язань потрібно перевірити спеціальні продовження строків і застосовну категорію звітності.
Перелік містить основні строки й контрольні дії. Для виконання обов’язків компанії потрібен індивідуальний календар: у ньому також враховують порядок зміни авансової оцінки, наслідки її заниження, проценти, санкції та фактичні платежі.
- Податкова реєстрація. Місцева компанія повідомляє податковий орган протягом 60 днів після заснування. Директор доручає реєстрацію, бухгалтер оформлює її. Збережіть підтвердження реєстрації та податковий ідентифікаційний номер (Tax Identification Number, TIN).
- Зміна реєстраційних даних. Повідомлення подають протягом 60 днів. Передайте нові відомості податковому органу. Збережіть копію повідомлення та квитанцію про його прийняття.
- Авансові платежі за 2026 рік. За звичайним календарем строки — 31 липня та 31 грудня 2026 року. Спрогнозуйте податкову базу, внесіть платежі та звірте їх. Збережіть прогнозний розрахунок і платіжні документи.
- Перевірка прогнозу перед грудневим платежем. Зіставте актуальну оцінку річного податку з початковим прогнозом і вже внесеними авансами. Бухгалтер готує звірку та визначає суму платежу. Збережіть оновлений розрахунок і звірку авансів. Порядок зміни оцінки й наслідки її заниження враховуйте в індивідуальному календарі компанії.
- Новий обов’язок після 30 червня. За виконання умов спеціального правила передбачено один платіж до 31 грудня. Встановіть дату виникнення обов’язку, застосовність правила та суму платежу; необхідність липневого платежу визначають за датою виникнення обов’язку. Збережіть документи про виникнення обов’язку, розрахунок і платіжний документ.
- Декларація за 2026 рік. Для компанії з описаним вище обов’язком готувати звітність, що підлягає аудиту або оглядовій перевірці, строк — до 31 січня 2028 року. Підготуйте декларацію та фінансові дані із застосовною формою перевірки. Збережіть декларацію, квитанцію про її прийняття й перевірену звітність.
- Остаточний податок за 2026 рік. Для компанії, зобов’язаної подавати декларацію у зазначений вище строк, остаточний розрахунок — до 31 січня 2028 року. Звірте підсумковий податок з авансами та сплатіть залишок. Збережіть остаточний розрахунок, звірку й платіжний документ.
- Зберігання документів. Мінімальний строк — шість років за статтею 30(2), з урахуванням строку й фактичного подання, зокрема переглянутої декларації. Зафіксуйте дату завершення зберігання та організуйте архів; відраховуйте строк за зазначеними правилами подання декларацій. Зберігайте декларації, квитанції про подання, первинні документи й реєстр архіву зі строками зберігання.
Перед грудневим платежем компанія А звіряє липневий аванс та оновлює прогноз річного податку. Два рівні платежі по €8 250 можливі лише за припущення, що прогнозований річний податок від початку становить €16 500 і не змінюється.
Зазначений 60-денний строк повідомлення стосується місцевої компанії; для іноземної компанії підстави й момент реєстрації можуть відрізнятися. До прибутку 2025 року застосовують строки відповідного податкового періоду. Податковий рік визначають за періодом, до якого належить прибуток.
Такий розподіл завдань допомагає організувати роботу. Директор зберігає юридичну відповідальність, навіть якщо передає розрахунки бухгалтеру. ПДВ, розрахунки з персоналом, SDC, контрольовані операції та обов’язки перед реєстратором перевіряють окремо. Для компанії Б додається календар групових обов’язків.
Що передати бухгалтеру перед розрахунком
Зберіть один комплект:
- відомості про компанію: заснування, управління, діяльність, іноземні зв’язки й належність до групи;
- фінансову звітність і деталізацію доходів та витрат;
- документи щодо витрат, податкове визнання яких потребує перевірки, активів та операцій із пов’язаними особами;
- розрахунки минулих збитків, відомості про новий капітал та інтелектуальну власність, якщо вони є;
- підтвердження авансових платежів і раніше поданих декларацій;
- для учасника групи — консолідовану звітність і відомості про відповідального за мінімальне оподаткування групи.
Попросіть бухгалтера показати звірку від бухгалтерського прибутку до податкової бази, підстави кожного коригування та календар саме вашого податкового року. Такий комплект дає змогу перевірити суму податку й заздалегідь визначити всі застосовні обов’язки.


















